ВИЗНАЧЕННЯ ВОДНЮ У ГІДРОВАНИХ ДИБОРИДАХ ТИТАНУ ТА ЦИРКОНІЮ З ВИКОРИСТАННЯМ СПЕКТРОРАДІОМЕТРА “ASD FieldSpec 3 FR”

О.С.Драненко 1,
  
С.С.Дугін 2,
  

1 Інститут проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича НАН України , вул. Омеляна Пріцака, 3, Київ, 03142, Україна
2 Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук Національної академії наук України , вул. Олеся Гончара, 55б, Київ, 01054, Україна
khyzhun@ipms.kiev.ua

Порошкова металургія - Київ: ІПМ ім.І.М.Францевича НАН України, 2022, #07/08
http://www.materials.kiev.ua/article/3462

Анотація

За допомогою спектрорадіометра “ASD FieldSpec 3 FR” у діапазоні довжини хвиль від 350 до 2500 нм проведено спектрометрування гідрованих диборидів титану і цирконію в аморфному і кристалічному станах. На підставі отриманих результатів визначено зміни спектральних характеристик водню у TiB2 і ZrB2 у масивному та плівковому станах. Спектрометрування проводили контактним методом з використанням приладу “Unit Contact Probe”. Масивні зразки для досліджень і мішені для розпилення виготовляли методом порошкової металургії. За даними рентгеноструктурного аналізу, зразки мають кристалічну структуру. Тонкі плівки диборидів титану і цирконію отримано методом магнетронного розпилення мішеней TiB2 і ZrB2 в середовищі аргону. Структуру плівок досліджено на електронографі ЕМР-100 методом “на просвіт” при залишковому тиску ~7 · 10–3 Па. Електронограми мають вигляд сильного “гало” в центрі, що свідчить про аморфну структуру плівок, до якої сприйнятливий і процес перенесення водню. Гідрування з газової фази зразків проведено при тиску водню 0,1 МПа і температурі 870 К. Подано критичний аналіз літературних методів кількісного визначення водню у високотемпературних боридах. Переваги методу спектрометрування полягають у тому, що він експресний, прецизійний, неруйнівний, поверхневочутливий, до того ж увесь спектр у реальному часі відображається на дисплеї. Порівняння інтенсивностей ліній водню Брекета Bβ кристалічного і Бальмера Hβ аморфного TiB2 показує, що поглинання водню кристалічним зразком у 4,1 рази більше, ніж аморфним. У полікристалічному TiB2 в області 500 і 750 нм спостерігаються лінії з напівшириною 200–300 нм, що пояснюється підбар’єрним тунелюванням атомів водню між сусідніми міжвузловинами, зокрема на багато періодів ґратки. Поглиненого водню в аморфній плівці в 1,4 разів більше, ніж на поверхні вихідної плівки. Відомо, що внаслідок особливостей магнетронного розпилення керамічної мішені відбуваються захоплення і введення у плівку домішок розміром кілька десятків нанометрів (ближній кристалічній порядок), до яких чутливий процес проникнення водню. Наявність атомів водню у таких місцях призводить до формування дзвоновидних спектральних кривих, які частково перекриваються одна з одною. За аналогією з металевими аморфними сплавами, походження кривих можна пояснити квазіміжвузловинами. У спектрі аморфного дибориду титану спостерігається дзвоноподібна крива атома водню Бальмера Hβ, що підтверджує наявність ближнього кристалічного порядку. Виявлено кореляцію між поглинанням водню і енергією ґратки та енергією зв’язку пар атомів Ме–В. При гідруванні кристалічних диборидів титану і цирконію більше водню поглинається матеріалом TiB2, якому притаманні менші енергія ґратки та енергіязв’язку атомів Ti–В. З огляду на експресність, інформативність методу спектрорадіометрування, на думку авторів, він може бути рекомендований для ідентифікації гідрованих керамічних матеріалів у аморфному та кристалічному станах.


ВОДЕНЬ, ДИБОРИД, ПОГЛИНАННЯ, СПЕКТРОРАДІОМЕТР, СТРУКТУРА