ТЕРМІЧНА КІНЕТИКА ОКИСНЕННЯ ПОРОШКІВ ГРАФЕНУ–МІКРО В ПОТОЦІ ОКСИГЕНУ 

 
В.А.Петрова,
   
Т.М. Терентьєва
 

Інститут проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича НАН України , вул. Омеляна Пріцака, 3, Київ, 03142, Україна
garbuz.v1950@gmail.com
Порошкова металургія - Київ: ІПМ ім.І.М.Францевича НАН України, 2021, #05/06
http://www.materials.kiev.ua/article/3234

Анотація

Виміряно окиснювальні властивості порошків графену-мікро в потоці очищеного оксигену (vO2 = 5,21 ·10-4 моль · с-1 = const). Порошки графену атестовані виробником (Centre of Development 2D Materials, Innovation Development Laboratories - National University of Singapore). Для випробувань були залучені методи: фракціонованого послідовного окиснення у часі при встановлених температурних максимумах швидкості виділення СО2; поступового нагрівання аналогічно ДТА зі швидкістю ~20 К/хв. Кількість екстрагованого карбону у вигляді СО2 фіксувалась щохвилини. Повторювана послідовність фракціонованого температурного окиснення паралельних проб графену визначила характерний розклад (окиснення) трьох фракцій при температурах 953; 1003 та 1043 ± 10 К. Одержані результати свідчать про задовільну однорідність порошків графену та їх симбатність (подібність, схожість) щодо характеру окиснення відповідних поперечно-, конусно-шарових та сувоєподібних карбонових волокон-нано при 923; 973 та 1013 ± 10 К. За зображеннями сканувальної електронної мікроскопії візуально виділено три схожі морфологічні складові частинок порошку графену-мікро: площинні, згорнуті в конус та сувій. Середні розміри частинок графену-мікро на три порядки більші від середніх діаметрів волокнистих аналогів-нано. Механізм окиснення нано- та мікроформ карбону на повітрі має дві складові. Перша –окиснення периферії частинок графену (стан очікування): абсорб­ція молекул оксигену на поверхні 2D графену (≥234 К); міграція до крайових (периметричних) атомів карбону; рекомбінація молекул оксигену з периметричним карбоном; відновлення розірваних зав'язків карбону містковими зв'язками оксигену (2-). Друга складова (термокінетичний стан при нагріванні): відщеплення СО; окиснення СО до СО2 (окиснення, тління, горіння). При цьому стан очікування забезпечує протікання термокінетичного стану. Розмір частинок-мікро та питома концентрація крайових периметричних пар атомів карбону й оксигену на периферії пластинок графену впливає на швидкість і температуру окиснення фракцій порошку. Зсув температур окиснення морфологічних форм графену у порів­нянні з волокнистими наноформами складає в середньому +(30–50 К). Процедура очищення порошків графену сприяє переходу найбільш активних площинних частинок у згорнуті форми. Температурна кінетична залежність окиснення очищеного графену має вигляд ступінчастої кривої S-подібного типу з насиченням. Початкові швидкості окиснення карбону voxC = 4,57 × 10-8 моль × с-1 зафіксовані при 823 К. При входженні в експоненційну область вимірювань (873-983 К) швидкості реакції окиснення порошку графену-мікро voxC зростають від 9,99 × 10-8 до 1,5 × 10-6 моль × с-1; константи швидкос­ті реакції окиснення kохC – від 1,91× 10-4 до 1,51× 10-3. Активаційні характеристики: Ea.oxC = 168 ± 10 кДж × моль-1; частотні – A0 = 6,06 × 105 до 7,40 · 106 с-1. Після точки перегину при 983 К і до 1073 К швидкість окиснення була в межах (1,92 × 10-6)–(1,06 × 10-6) моль × с-1; при 1093 К вона складала (8,89 · 10-7)–(3,30 · 10-8) моль ·с-1. Надалі, до 1123 К, швидкості окиснення карбону дорівнювали нулю, коли зразок згорів повністю. Відома теоретично розрахована енергія активації окиснення графіту складає 172 кДж · моль-1. Одержані експериментальні результати укладаються в межі теоретичної величини. Попередні вимірювання для багато-стінних трубок-нано, внутріш­ньо-гранулярних включень графіту та вільного карбону-нано (цибулини, графітові пакети, конусно-шарові волокна та трубки) промислових порошків бору карбіду B15-xCx близькі до наведених даних.


ГРАФЕН-МІКРО, ЕНЕРГІЯ АКТИВАЦІЇ, КІНЕТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ, ОКИСНЕННЯ, ПОРОШКИ, ШВИДКІСТЬ ОКИСНЕННЯ