Спікання феромагнетних матеріалів за понижених температур у водні
I. Сплави на основі Sm2Co17

I.I.Булик 1,2*,
 
О.П.Кононюк 1
 

1 Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАНУ, Львів, Україна
2 Інститут рідкісноземельних магнітних матеріалів і пристроїв, Цзянсіський університет науки і технологій, Ганьчжоу, 341000, Кітай
i.bulyk@jxust.edu.cn

Порошкова металургія - Київ: ІПМ ім.І.М.Францевича НАН України, 2022, #09/10
http://www.materials.kiev.ua/article/3495

Анотація

Методами сканувальної електронної мікроскопії та енергодисперсійної рентгенівської спектрометрії досліджено застосування гідрування, диспропорціонування (ГД), десорбування, рекомбінування (ДР) ГДДР для спікання порошків на основі промислового феромагнетного сплаву Sm2(Co,Fe,Zr,Cu)17, витопленого індукційним способом. Температура під час ГД дорівнювала 700 °С, під час ДР — 950 °С. Експериментально показано, що порошки спікаються вже на етапі ГД з утворенням механічно цілісного високопористого матеріалу. Встановлено, що пористість спечених матеріалів знижується з підвищенням тиску пресування та дисперсності частинок. Оцінено величину тиску пресування порошків: він повинен бути в діапазоні від 2 до 5 т/см2. Зниження температури спікання пояснено підвищенням швидкості дифузії компонентів сплаву внаслідок зменшення дисперсності частинок, перебігу ініційованих воднем фазових перетворювань та наявності твердого розчину водню у сплаві. Фазові перетворення відбуваються при зміні тиску за підвищеної температури. Якщо тиск водню високий, інтерметалід термодинамічно нестійкий і розпадається (диспропорціонує) на кілька фаз. Якщо тиск водню низький (вакуум), термодинамічно нестійким є гідрид рідкісноземельного металу, і він розпадається, а рідкісноземельний метал взаємодіє з іншими фазами, утворюючи вихідний інтерметалід. Ці явища — хімічні реакції у твердому тілі, а протікають вони шляхом дифузії компонентів. Новий спосіб спікання феромагнетних матеріалів має технологічні переваги перед відомими аналогами: він не потребує витримування за найвищої температури нагрівання; його реалізують без застосування складних прес-форм чи складного обладнання; результатом є отримання анізотропних наноструктурованих матеріалів. Запропоновано напрямки поліпшення властивостей спечених за понижених температур матеріалів (зокрема, підвищення гомогенності їх мікроструктури і зниження пористості): оптимізація параметрів спікання та гомогенізування порошків за розмірами частинок.


ГІДРУВАННЯ, ДЕСОРБУВАННЯ, ДИСПРОПОРЦІОНУВАННЯ, МІКРОСТРУКТУРА, РЕКОМБІНУВАННЯ, САМАРІЙ-КОБАЛЬТОВІ ФЕРОМАГНЕТНІ МАТЕРІАЛИ, СПІКАННЯ, ФАЗОВІ ПЕРЕТВОРЕННЯ