ВИКОРИСТАННЯ ВУГЛЕЦЕВИХ НАНОСТРУКТУР У РІЗНИХ ТЕХНОЛОГІЯХ 3D-ДРУКУ

Ол.Д.Золотаренко 1,2,
 
О.П.Рудакова 1,2,
 
Ан.Д.Золотаренко 1,2*,
 
Н.Е.Аханова 3,4,
 
М.Н.Уалханова 4,
 
Д.В.Щур 2,
 
М.Т.Габдуллин 3**,
 
Т.В.Мироненко 2,
 
О.Д.Золотаренко 2,
 
М.В.Чимбай 1,2,
 
І.В.Загорулько 5,
 
О.А.Каменецька 2,
 
М.Ю.Смирнова-Замкова 1
 

1 Інститут хімії поверхні ім. О.О.Чуйка Національної академії наук України, вул. Генерала Наумова, 17, Київ, 03164, Україна
2 Інститут проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича НАН України , вул. Омеляна Пріцака, 3, Київ, 03142, Україна
3 Казахстансько-британський технічний університет, вул. Толе бі, 59,, Алмати, 050000 , Казахстан
4 Національна нанотехнологічна лабораторія (NNLOT), Казахський національний університет ім. Аль-Фарабі , просп. Аль-Фарабі, 71, Алмати, 050040, Казахстан
5 Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України, бульв. Академіка Вернадського, 36, Київ, 03142, Україна
* a.d.zolotarenko@gmail.com, ** admin

Порошкова металургія - Київ: ІПМ ім.І.М.Францевича НАН України, 2022, #11/12
http://www.materials.kiev.ua/article/3514

Анотація

Розроблено схему повного циклу створення 3D-виробів, що містять вуглецеві наноструктури (ВНС). Схема враховує стан вихідного вуглецю для синтезу ВНС, а також включає підготовку ВНС до чотирьох різних технологій 3D-друку (FDM, CJP, SLA, SLS) з післяформувальною обробкою віддрукованих виробів. Розроблений цикл враховує перетворення графіту або іншого вуглецевмісного матеріалу у надрукований функціональний 3D-продукт або 3D-виріб на 3D-принтері. Цикл створення 3D-виробу включає три стадії: I — підбір вихідного матеріалу та вибір методу синтезу ВНС; II — підготовка ВНС як витратного матеріалу для 3D-друку; III — друк 3D-виробу та його післяформувальна обробка. Кожну стадію докладно описано та опрацьовано для кожної із розглянутих технологій 3D-друку (FDM, CJP, SLA, SLS). Також проаналізовано весь спектр ВНС (фулерени та фулереноподібні наноструктури, графени, вуглецеві нанотрубки (ВНТ), вуглецеві нановолокна (ВНВ), нанокомпозити та інші) та їх синтез трьома методами (плазмохімічний в газовому та рідкому середовищі, піролітичний) у циклі 3D-друку. Виявлено переваги та недоліки розглянутих технологій 3D-друку, які здатні використовувати ВНС, а результати порівняльного аналізу зведено у таблицю. Досліджено матеріали для 3D-друку і створення композитів на їх основі, що містять розчинні та нерозчинні ВНС. Розроблено методики обробки ВНС і приготування композитів на їх основі перед застосуванням у різних технологіях 3D-друку. Наведено результати післяформувальної обробки 3D-виробів, що отримані за допомогою розглянутих технологій 3D-друку (FDM, CJP, SLA, SLS).


3D-ВИРОБИ, 3D-ДРУК, CJP, FDM, SLA, SLS, ВУГЛЕЦЕВІ НАНОВОЛОКНА (ВНВ), ВУГЛЕЦЕВІ НАНОСТРУКТУРИ (ВНС), ВУГЛЕЦЕВІ НАНОТРУБКИ (ВНТ), ГРАФЕНИ, ГРАФІТ, ЕКСТРУЗІЯ, КАТАЛІТИЧНИЙ ПІРОЛІЗ, КЕРАМІКА, КОМПОЗИТИ, КУЛЬОВИЙ МЛИН, НАНОКОМПОЗИТИ, НЕРОЗЧИННІ ВНС, ПЛАЗМОХІМІЧНИЙ СИНТЕЗ, РІДКІ ВУГЛЕВОДНІ, РІДКІ ПОЛІМЕРИ, РОЗЧИННІ ВНС, ТВЕРДІ ВУГЛЕВОДНІ, ТВЕРДІ ПОЛІМЕРИ, ФУЛЕРЕНОПОДІБНІ СТРУКТУРИ, ФУЛЛЕРЕНИ