ХАРАКТЕРІЗАЦІЯ  СТРУКТУРИ СКЛОПОДІБНОГО МАГМАТИЧНОГО БАЗАЛЬТУ (СКОРІЇ) З ПРОВІНЦІЇ СХІДНИЙ ЛАМПУНГ (ІНДОНЕЗІЯ), НАНЕСЕНОГО НА КЕРАМІЧНЕ ТІЛО

Девід Кандра Біравідха 1,2*,
 
Дві Асмі 1,
 
Саймон Сембірінг 1,
 
Сламет Сумарді 2,
 
Фатан Бахфі 2,
 
Діа Сусанті 3
 

1 Department of Physics, Faculty of Mathematics and Natural Sciences, University of Lampung, Bandar Lampung, Lampung, Indonesia 35141
2 Research Center of Mining Technology, National Research and Innovation Agency of Indonesia, South Lampung, Lampung, Indonesia 35361
3 Metallurgical and Material Engineering Department, Faculty of Industrial Technology and Systems Engineering, Institut Teknologi Sepuluh Nopember, Building MT 2nd Floor, Kampus ITS Sukolilo, Surabaya 60111
davi004@brin.go.id

Порошкова металургія - Київ: ІПМ ім.І.М.Францевича НАН України, 2022, #11/12
http://www.materials.kiev.ua/article/3516

Анотація

Дослідження проведено з метою продемонструвати переваги базальтової породи зі Східного Лампунга (Індонезія) як сировини для виробництва глазурі для фаянсової кераміки. Було використано магматичний базальт (скорія) та базальт, виплавлений при температурі 1400°C, у суміші з місцевим каоліном і польовим шпатом з провінції Лампунг (Індонезія). Пропорції базальту до каоліну та польового шпату варіювали в межах 70 : 15 : 15, 50 : 25 : 25 та 30 : 35 : 35. Глазурування відбувалося методом занурення з подальшим випалюванням усіх зразків при температурі 1000 °C. Усі зразки витримували протягом 8 год при 1000 °C та охолоджували до кімнатної температури. За результатами визначення кольорових властивостей кожного зразка встановлено, що вони залежать від вмісту заліза. Збільшення вмісту базальту в композиції підвищує яскравість червоного кольору глазурі через посилення кристалізації внаслідок процесу девітрифікації під час охолодження. Рентгенофазовий аналіз проводили для визначення хімічного складу кожної композиції, аби оцінити його вплив на кристалізацію. Крім того, для вивчення топографії та морфології отриманих зразків глазурі було застосовано метод сканувальної електронної мікроскопії (СЕМ). Згідно з результатами аналізу, зразки природного базальту мають рельєф блискучого шару з хорошою адгезією. На відміну від них, розплавлений базальт характеризується шорсткою й непрозорою поверхнею. Результати досліджень суттєво відрізняються, оскільки вихідна фаза кожного матеріалу має різні структурні форми, залежні від умов формування поверхні глазурі при температурі 1000 °C. При збільшенні СЕМ 2000 зразки з магматичного базальту як основного матеріалу мають тенденцію до злиття з основною частиною глиняного виробу. Це забезпечує міцну адгезію глазурованого покриття до поверхні фаянсу. Водночас розплавлений базальт заповнює порожнини і пори в зоні взаємодії між основною масою і глазурованою поверхнею. Зростаюче використання сирого та розплавленого базальту для глазурування забезпечує яскравішу градацію червоного кольору глазурованого шару, і більшість утворених в ньому фаз належить до піроксенової групи з невеликим вмістом волластонітів.


ГЛАЗУР, КЕРАМІКА, КОЛЬОРОВА ХАРАКТЕРИЗАЦІЯ, МАГМАТИЧНИЙ БАЗАЛЬТ (СКОРІЯ), РЕНТГЕНОФАЗОВИЙ АНАЛІЗ, РОЗПЛАВЛЕНИЙ БАЗАЛЬТ, СКАНУВАЛЬНА ЕЛЕКТРОННА МІКРОСКОПІЯ