СТАБІЛЬНІСТЬ НАНОКРИСТАЛІВ У 2D- ТА 3D-СИСТЕМАХ НА СТАДІЇ ОСТВАЛЬДІВСЬКОГО ДОЗРІВАННЯ

Р.Д.Венгренович,
 
Б.В.Іванський,
 
І.І.Панько,
 
І.І.Панько,
 
М.О.Стасик,
 
І.В.Фесів
 

Порошкова металургія - Київ: ІПМ ім.І.М.Францевича НАН України, 2015, #05/06
http://www.materials.kiev.ua/article/1943

Анотація

У межах модифікованої для поверхні (2D-системи) та для об’єму (3D-системи) теорії Ліфшиця–Сльозова–Вагнера (ЛСВ) проведено зіставлення розподілів Чакраверті–Вагнера та узагальненого розподілу ЛСВ з експериментальними гістограмами нанокристалів (квантових точок), отриманих за різними технологіями: електронно-пучкової (молекулярно-променевої) епітаксії, рідкофазної епітаксії та колоїдної хімії. Узгодження експериментальних гістограм з теоретично розрахованими кривими свідчить про можливість росту (розчинення) нанокристалів на стадії оствальдівського дозрівання одночасно за двома механізмами —дифузією та хімічною реакцією, які контролюються, відповідно, коефіцієнтами Ds (Dv) і кінетичним коефіцієнтом β. Результати дослідження механізмів росту нанокристалів на стадії оствальдівського дозрівання можуть бути використані в технологічних процесах їх синтезу.


МЕХАНІЗМ РОСТУ, НАНОКЛАСТЕРИ, НАНОКРИСТАЛИ, НАНОСИСТЕМИ, НАНОЧАСТИНКИ, РОЗПОДІЛ ЗА РОЗМІРОМ