ОСОБЛИВОСТІ СПІКАННЯ ПОРОШКІВ FE–CU–SN–NI ТА CU–TI–SN–NI ПРИ ГАРЯЧОМУ ПРЕСУВАННІ 

Анотація

Ефективність та стійкість алмазного інструмента, виготовленого з використанням методів порошкової металургії, зумовлена багатьма чинниками. Зокрема, це якість алмазної сировини, склад, фізико-механічні та фізико-хімічні властивості матриці, а також природа та структура вихідних металевих порошків, що використовуються у процесі спікання алмазного композиційного матеріалу — функціонального елемента алмазного інструмента. В роботі досліджено вплив дисперсності вихідних металевих порошків на спікання двох металевих систем Fe–Cu–Sn–Ni і Cu–Ti–Sn–Ni в процесі гарячого пресування. У першому випадку вихідною шихтою була суміш окремих металевих порошків Fe, Cu, Sn та Ni. У другому випадку застосовували порошок сплаву Cu–Ti–Sn–Ni, попередньо виплавленого та подрібненого в кульовому млині. Вивчено вплив дисперсності, розподілу частинок за розміром, їх морфології та середнього діаметра на щільність та твердість спечених металевих зразків. Експериментально встановлено, що спікливість і характеристики спечених зразків прямо залежать від дисперсності вихідних порошків системи Fe–Cu–Sn–Ni за умови, що вихідна шихта є класичною сумішшю окремих порошків. При використанні порошків сплавів Cu–Ti–Sn–Ni не виявлено впливу дисперсності вихідного порошку на спікливість та властивості спечених зразків, натомість експериментально встановлено зворотні явища. Так, найкращі результати досягнуті при використанні крупнозернистого порошку. В роботі показана можливість отримання порошку попередньо виплавленого сплаву Cu–Ti–Sn–Ni із заданим вмістом міді (≥77%) та титану (>10%) шляхом механічної активації, який в подальшому може бути успішно використаний як матриця алмазного інструмента.