Конференції

БАГАТОШАРОВІ ПОКРИТТЯ — НОВИЙ ЕТАП СТВОРЕННЯ СУЧАСНИХ ВИСОКОЕФЕКТИВНИХ ТЕРМОБАР’ЄРНИХ ПОКРИТТІВ
I. ДВОШАРОВІ ТБП LA2ZR2O7 (LZ2)/YSZ

      
В.Б.Шмибельський,
  

Інститут проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича НАН України , вул. Омеляна Пріцака, 3, Київ, 03142, Україна
2 Центр Досконалості в області фотоніки, новітніх матеріалів і технологій на основі вирощування кристалів ЕНСЕМБЛЬ3, вул. Волчинська, 133, Варшава, 01-919, Польща
sergij_lakiza@ukr.net

Порошкова металургія - Київ: ІПМ ім.І.М.Францевича НАН України, 2025, #01/02
http://www.materials.kiev.ua/article/3847

Анотація

На початок ХХІ століття класичне термобар’єрне покриття (ТБП) YSZ (ZrO2, стабілізований Y2O3) досягло верхньої температурної межі експлуатації (1200 °С). Подальше підвищення температури і пов’язане з ним збільшення ефективності роботи газотурбінних двигунів стало можливим завдяки: комплексній стабілізації ZrO2; використанню інших cполук (оксиди зі структурами типу флюориту (La2Ce2O7), пірохлору (La2Zr2O7, La2Hf2O7), магнітоплюмбіту (LaMgAl11O19), перовськіту (SrZO3) та інших; конструюванню функціонально градієнтних та двошарових TБП. В останніх нижнім шаром є переважно YSZ, коефіцієнт термічного розширення якого узгоджується з КТР зв’язуючого покриття (ЗП). Для верхнього шару покриття запропоновано різні матеріали з низькою теплопровідністю (у першому повідомленні представлено огляд робіт зі створення ТБП La2Zr2O7(LZ2)/YSZ). Двошарові ТБП LZ2/YSZ можна успішно одержувати всіма розробленими методами: плазмовим нанесенням у повітрі (APS), електронно-променевим випаровуванням–конденсацією (EB-PVD), плазмовим напиленням суспензії (SPS) та іншими. Фази LZ2 і YSZ мають хорошу хімічну сумісність навіть після спікання при 1400 °С протягом 24 год. Невідповідність КТР шарів все ще залишається серйозною проблемою. Покриття LZ2/YSZ мають кращу стійкість до термічного удару порівняно з наноструктурованими та звичайними TБП YSZ. Для одержання якісних двошарових покриттів з верхнім шаром LZ2 необхідно знизити параметри APS, щоб уникнути втрат лантану. Зниження модуля пружності матеріалу таких двошарових ТБП є корисним для зменшення схильності до поширення тріщин. Фаза LZ2 знижує кисневу проникність керамічного шару в двошарових TБП, таким чином запобігаючи окисненню зв’язуючого покриття та швидкому зростанню термічно вирощеного оксиду (ТВО). Двошарові ТБП LZ2/YSZ мають вищу стійкість до гарячої корозії під дією силікатів Ca–Mg–Al (CMAS) та V2O5 + Na2SO4 порівняно з відповідними одношаровими. Легування LZ2 оксидом CeO2 збільшує КТР двошарового покриття, нанесеного методом APS, що підвищує його подуктивність. Огляд двошарових ТБП La2Zr2O7(LZ2)/YSZ дозволяє констатувати перевагу над одношаровими, оскільки кожен шар покриття вносить свій позитивний вклад у покращення властивостей покриття в цілому і пригнічення власних слабких сторін, що в підсумку дозволяє підвищувати робочу температуру і збільшувати термін експлуатації енергетичного устаткування.


LA2ZR2O7, YSZ, БАГАТОШАРОВІ ПОКРИТТЯ, СТРУКТУРА ТИПУ ПІРОХЛОРУ, ТЕРМОБАР'ЄРНІ ПОКРИТТЯ