ЕФЕКТИВНІСТЬ ГВИНТОВОЇ ЕКСТРУЗІЇ ЯК МЕТОДУ УЩІЛЬНЕННЯ ПОРОШКОВИХ МАТЕРІАЛІВ

Анотація

У рамках теорії пластичності пористих тіл на якісному рівні виконано аналіз ущільнення порошкових матеріалів при гвинтовій екструзії та одновісному пресуванні в жорстких прес-формах. Показано, що при гвинтовій екструзії залежність пористості матеріалу від деформації виходить на насичення, рівень якого обернено пропорційний величині протитиску. Встановлено, що для досягнення однієї й тієї самої залишкової пористості порошкових титанових заготовок при гвинтовій екструзії необхідний набагато менший тиск, ніж при одновісному пресуванні. Чисельні оцінки для порошкового титану дали такий результат: при залишковій пористості 5% протитиск гвинтової екструзії в 20 разів менший за тиск одновісного пресування. Експериментальні дослідження, виконані на порошковому титані марки ПТ5, підтвердили висновки, отримані шляхом якісного аналізу в рамках теорії пластичності пористих тіл. Встановлено, що зі збільшенням протитиску і числа проходів гвинтової екструзії твердість порошко-вого титану зростає з насиченням до рівня 140 HB, достатньо близького до твердості 160 HB литого технічно чистого титану. Експеримент показав, що за рівня протитиску 200 МПа в процесі гвинтової екструзії порошкового титану твердість і щільність заготовок практично виходять на насичення, а тому подальше збільшення протитиску нераціональне.